Як спілкуватися з людиною, яка живе з деменцією

Деменція може ускладнювати пошук слів, розуміння довгих речень або зосередження за наявності фонового шуму. Це не означає, що людина більше не хоче спілкуватися. Невеликі зміни в тому, як ви готуєтеся до розмови, як говорите і як слухаєте, можуть зробити спілкування легшим і спокійнішим для вас обох.

Які найважливіші поради для спілкування з людиною, яка живе з деменцією?

Приверніть увагу людини, говоріть просто й будьте терплячими. Якщо запам’ятати лише п’ять речей:

1. Зробіть у кімнаті тихо й поверніться обличчям до людини. Вимкніть телевізор, сядьте на рівні очей і назвіть людину на ім’я.
2. Говоріть про одне за раз. Короткі речення, одна думка, одне запитання.
3. Пропонуйте вибір із двох варіантів. «Чай чи кава?» — легше, ніж «Чого б вам хотілося?»
4. Зачекайте. Дайте більше часу на відповідь, ніж здається звичним, і намагайтеся не перебивати.
5. Не сперечайтеся й не перевіряйте. Відгукуйтеся на почуття людини, а не на те, чи правильні факти.

Як почати розмову?

Підготуйте все так, щоб людині було легше зосередитися на вас. У посібнику Family Caregiver Alliance радять насамперед зменшити шум: вимкнути радіо чи телевізор, запнути штори або двері чи перейти в тихіше місце.

• Підійдіть спереду. Якщо підійти ззаду або збоку, це може налякати.
• Скажіть, хто ви. «Привіт, тату, це Сара, твоя донька». Так людині не доведеться шукати ваше ім’я.
• Опустіться на рівень очей. Якщо людина сидить, сядьте або присядьте так, щоб ваші очі були на одному рівні.
• Слідкуйте за виразом обличчя й тоном. National Institute on Aging (NIA) радить звертати увагу на тон, гучність, вираз обличчя та мову тіла й намагатися говорити тепло та спокійно.
• Переконайтеся, що людина має окуляри та слухові апарати, якщо вони потрібні. Складно стежити за розмовою, яку не можна добре бачити або чути.

Як формулювати те, що ви кажете?

Використовуйте прості слова, короткі речення та спокійний, низький голос.

• Одна думка в реченні. «Давайте вдягнемо пальто. Потім вийдемо надвір». А не все одразу.
• Використовуйте імена, а не займенники. «Телефонувала тітка Оксана» зрозуміліше, ніж «Вона телефонувала».
• Говоріть нижче, а не голосніше. Family Caregiver Alliance радить говорити нижчим голосом, а не підвищувати його.
• Повторіть, а потім перефразуйте. Якщо людина не зрозуміла, повторіть ті самі слова один раз. Якщо це не допомогло, зачекайте мить і спробуйте сказати інакше.
• Показуйте, а не лише говоріть. Покажіть на чашку, покажіть два светри або продемонструйте перший крок.
• Говоріть з людиною, а не про неї. NIA застерігає від розмов про людину так, ніби її тут немає, а також від сюсюкання.

NIA пропонує простіші варіанти поширених запитань. Ось приклади в такому дусі:

Як добре слухати?

Слухайте не лише слова, а й їхній зміст та почуття.

• Зачекайте. Тиша часто означає, що людина думає. Повільно порахуйте до десяти, перш ніж втрутитися.
• Підказуйте слово лише тоді, коли людина справді не може його знайти. Family Caregiver Alliance зазначає, що можна запропонувати слово, якщо людині важко.
• Уточніть, що ви почули. У посібнику Alzheimer’s Association про спілкування радять шукати сенс за словами людини й перефразовувати його, щоб перевірити, чи ви правильно зрозуміли. «Ви хвилюєтеся через машину?»
• Спостерігайте за обличчям і тілом. Коли говорити стає важче, як зазначає NIA, вираз обличчя може показувати сум, злість або розчарування ясніше, ніж слова.
• Ставтеся до занепокоєнь серйозно. Навіть якщо хвилювання ґрунтується на помилковому факті, почуття людини справжні.

Що робити, якщо людина каже щось, що не відповідає дійсності?

Не сперечайтеся. Ви навряд чи переконаєте людину, а вона може відчути збентеження або страх. Натомість відгукніться на почуття, а потім м’яко переведіть розмову.

Family Caregiver Alliance радить спершу визнати емоцію, а потім перенаправити увагу. Наприклад, якщо ваша мама наполягає, що їй потрібно забрати дітей зі школи:

• Замість: «Мамо, твої діти вже дорослі. Це було сорок років тому».
• Спробуйте: «Ти завжди була такою турботливою мамою. Розкажи, як ти їх забирала. Може, спершу перекусимо?»

Alzheimer’s Association також радить не сперечатися через твердження, з якими ви не погоджуєтеся. Обирайте моменти: якщо помилкове переконання нешкідливе, можна його не чіпати.

Як спілкування змінюється з перебігом деменції?

Потреби змінюються з часом, тому варто змінювати й свій підхід. Alzheimer’s Association описує три загальні етапи:

Кожна людина різна, і в однієї й тієї самої людини можуть бути кращі та складніші дні. Орієнтуйтеся на те, як їй зараз, а не на назву етапу.

Чи можуть зображення та заняття полегшити розмову?

Так. Спільне зображення знімає тиск і дає вам обом те, на що можна дивитися й показувати.

• Зображення для розмови. Conversation Cards пропонують зображення з відкритими запитаннями, які ніколи не перевіряють.
• Сімейні фотографії. Photo Pairs перетворює вибрані вами фотографії на м’яку гру на знаходження пар, що часто спонукає до спогадів.
• Знайомі вислови. Finish the Saying використовує добре відомі вислови, після яких іде запрошення до розмови.
• Ігри на знаходження пар як фон. Picture Pairs дає змогу зайняти руки, поки ви розмовляєте.

Дивіться як грати разом і заняття зі спогадами, щоб дізнатися більше. Про візити та дзвінки читайте наші поради щодо візитів та телефонних і відеодзвінків.

Для людини, яка використовує кілька мов, дивіться наш посібник зі спілкування різними мовами.

Що робити, якщо я втрачаю терпіння?

Таке трапляється з усіма. NIA радить: якщо ви відчуваєте роздратування, зробіть паузу, щоб заспокоїтися. Вийдіть в іншу кімнату, зробіть кілька повільних вдихів і поверніться, коли зможете. Ви завжди можете почати розмову знову, і людина може добре відреагувати на ваш спокійніший настрій. Якщо роздратування стає постійним, це знак, що вам потрібна більша підтримка, а не те, що ви не справляєтеся. У нашому посібнику про піклування про себе є інформація, куди можна звернутися.